Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затікати
Берлін: Українське слово, 1924

Затіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. затекти́, течу́, че́ш, гл. Затекать, затечь. Дайте йому молотить з тієї скирти, що затекла. Стор. I. 19.