Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затьмити
Берлін: Українське слово, 1924

Затьми́ти, млю́, ми́ш, гл. Затемнить, затмить. Як летіла сарана, то світ затьмила, — така її була сила. Каменец. у. — очі. Завязать глаза. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою затьміте. О. 1862. VIII. 22.