Словарь української мови (1924)/затуманювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затуманювати
Берлін: Українське слово, 1924

Затума́нювати, нюю, єш, сов. в. затума́нити, ню, ниш, гл. 1) Затуманивать, затуманить. Не переступлять його волі, не затуманять його слави. К. Псал. 327. 2) Обмануть, обморочить.