Словарь української мови (1924)/затріщати
| ◀ затріпотіти | Словарь української мови З затріщати |
затроюдити ▶ |
|
Затріща́ти, щу́, щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. К. Іов. 81. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21.