Словарь української мови (1924)/затримати
| ◀ затримання | Словарь української мови З затримати |
затрімати ▶ |
|
Затрима́ти, ма́ю, єш, гл. Задержать. Кохання… затримало і руку Божу, щоб покарать грішників. Стор. МПр. 34. Лучче чорта затримати, ніж ледачу жінку. Ном. № 9108.