Словарь української мови (1924)/заторопити

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заторопити
Берлін: Українське слово, 1924

Заторопи́ти, плю́, пи́ш, гл. Сбить съ толку. Напались на мене, заторопили зовсім. О. 1862. VII. 44.