Словарь української мови (1924)/заткати
| ◀ заткало | Словарь української мови З заткати |
заткатися ▶ |
|
Затка́ти, тчу́, че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. АД. I. 261. 4) = Заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Федьк. Не можна всім губи заткати. Ном. № 6986. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати. Св. Л. 307.