Словарь української мови (1924)/затикатися

by Борис Грінченко

◀ затикати

Словарь української мови Борис Грінченко З затикатися

затилля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зати́катися, каюся, єшся, гл. Украситься цвѣтами и пр., заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. В саду була, рожу рвала та й затикалася. Чуб. V. 51. Ой упала зоря з неба та й розсипалася; мила зорю позбірала та й затикалася. Чуб. V. 1174.