Словарь української мови (1924)/затверділий
| ◀ затверджувати | Словарь української мови З затверділий |
затвердіти ▶ |
|
Затверді́лий, а, е. Загрубѣлый, затвердѣвшій. Серце бо їх затверділе. Єв. Мр. VI. 52.
| ◀ затверджувати | Словарь української мови Борис Грінченко З затверділий |
затвердіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
затверділий
Борис Грінченко
1924
Затверді́лий, а, е. Загрубѣлый, затвердѣвшій. Серце бо їх затверділе. Єв. Мр. VI. 52.