Словарь української мови (1924)/затаюватися

by Борис Грінченко

◀ затаювати

Словарь української мови Борис Грінченко З затаюватися

затверджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зата́юватися, та́ююся, єшся, сов. в. затаї́тися, таю́ся, ї́шся, гл. 1) Скрываться, скрыться, укрываться, укрыться. Затаївся духом і тілом. НВолын. у. 2) Отпираться, отпереться, не признаваться, не признаться. Затаїться, та й що хоч йому роби. НВолын. у.