Словарь української мови (1924)/затаскувати
| ◀ затаскати | Словарь української мови З затаскувати |
затасувати ▶ |
|
Зата́скувати, кую, єш, сов. в. затаска́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Затаскивать, затащить куда-нибудь. Собаки десь уже і ягня (зарізане) затаскали. Мнж. 134. 2) = Запроторити 2. Тимоху (попа, за кару) затаскали в манастир, та ще й на дев'ять місяців. Св. Л. 300. 3) Занимать, занять притащенными предметами извѣстное мѣсто. Затаскав цареві дровами увесь двір. Мнж. 41.