Словарь української мови (1924)/засяяти
◀ засяти | Словарь української мови З засяяти |
затаїти ▶ |
|
Зася́яти, ся́ю, єш, гл. = Засяти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари. Чуб. III. 278.
◀ засяти | Словарь української мови Борис Грінченко З засяяти |
затаїти ▶ |
|
Словарь української мови — З
засяяти
Борис Грінченко
1924
Зася́яти, ся́ю, єш, гл. = Засяти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари. Чуб. III. 278.