Словарь української мови (1924)/зась

by Борис Грінченко

◀ засцяти

Словарь української мови Борис Грінченко З зась

засябрувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Ном. № 1004. Очима їж, а рукам зась! Ном. № 3822. Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Мл. л. зб. 47. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Чуб. V. 1114. Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Цить, бо пику натовчу!… А зася до пики ти не знаєш? Грин. II. 165.