Словарь української мови (1924)/засукувати
| ◀ засукати | Словарь української мови З засукувати |
засукуватися ▶ |
|
Засу́кувати, кую, єш, сов. в. засука́ти, ка́ю, єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав. Котл. Ен. II. 19.
| ◀ засукати | Словарь української мови Борис Грінченко З засукувати |
засукуватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
засукувати
Борис Грінченко
1924
Засу́кувати, кую, єш, сов. в. засука́ти, ка́ю, єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав. Котл. Ен. II. 19.