Словарь української мови (1924)/застьол

by Борис Грінченко

◀ заступочок

Словарь української мови Борис Грінченко З застьол

застьола ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Застьо́л, лу, м. Покрывало, то, чѣмъ застлано (диванъ, кровать, столъ). Він до кроваті, шугнув рукою під застьол, — там і гроші підкинуто. Александр. у. (Залюбовск.).