Словарь української мови (1924)/засторчити
| ◀ засторцювати | Словарь української мови З засторчити |
застоювати ▶ |
|
Засторчи́ти, чу́, чи́ш, гл. = Застромити. В болото вершу засторчив. Греб. 369.
| ◀ засторцювати | Словарь української мови Борис Грінченко З засторчити |
застоювати ▶ |
|
Словарь української мови — З
засторчити
Борис Грінченко
1924
Засторчи́ти, чу́, чи́ш, гл. = Застромити. В болото вершу засторчив. Греб. 369.