Словарь української мови (1924)/заспівувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заспівувати
Берлін: Українське слово, 1924

Заспі́вувати, вую, єш, сов. в. заспіва́ти, ва́ю, єш, гл. 1) Запѣвать, запѣть. Заспівайте пісеньки ой хоч однії. Мет. 114. Заспіва́ло по́ле — говорится о шумѣ зрѣлаго хлѣба. Ой чиє ж то поле заспівало стоя, заспівало нам, хорошим женцям? Мет. 394. 2) Убаюкивать, убаюкать колыбельной пѣсней. Над колисками дітвору немовлят заспівуєм котками. К. Дз. 238. 3) Заглушать, заглушить при помощи пѣнія (горе, бѣду и пр.). Не втекла… таки од свого лиха: і не загуляла й не заспівала й не затанцювала його. Левиц. I. 86.