Словарь української мови (1924)/засмічувати
| ◀ засмітити | Словарь української мови З засмічувати |
засмішити ▶ |
|
Засмі́чувати, чую, єш, сов. в. засміти́ти, чу́, тиш, гл. Засорять, засорить.
| ◀ засмітити | Словарь української мови Борис Грінченко З засмічувати |
засмішити ▶ |
|
Словарь української мови — З
засмічувати
Борис Грінченко
1924
Засмі́чувати, чую, єш, сов. в. засміти́ти, чу́, тиш, гл. Засорять, засорить.