Словарь української мови (1924)/заслоняти

by Борис Грінченко

◀ заслонка

Словарь української мови Борис Грінченко З заслоняти

заслонятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заслоня́ти, ня́ю, єш, сов. в. заслони́ти, ню́, ниш, гл. Заслонять, заслонить, закрывать, закрыть, завѣшивать, завѣсить. Сирая земля двері залегла, віконця заслонила. Мет. 151. Укинув її в піч і заслонив. Рудч. Ск. II. 40. Я гірко плакала, що не довелось їй очі заслонити. Г. Барв. 95.