Словарь української мови (1924)/заслона

by Борис Грінченко

◀ засліплятися

Словарь української мови Борис Грінченко З заслона

заслонити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Засло́на, ни, ж. 1) Занавѣсъ. НВолын. у. 2) = Заслінка. Швидче лізьте під припічок. Я заставлю вас заслоною, а як усі поснуть, тоді випущу. Котл. МЧ. 364. 3) Защита. Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда. Котл. Ен. V. 60.