Словарь української мови (1924)/засклепити

by Борис Грінченко

◀ заскіпати

Словарь української мови Борис Грінченко З засклепити

засклити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Засклепи́ти, плю́, пи́ш, гл. 1) Вывести сводъ. 2) Запереть, замкнуть, заключить. 3) Закрыть плотно. Ми воду так засклепили (у водянці). Александров. у. 4) Окаменить, сдѣлать твердымъ. Засклепило, що не можна орати. Каменец. у.