Словарь української мови (1924)/заскиглити

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заскиглити
Берлін: Українське слово, 1924

Заски́глити, глю, лиш, гл. Жалобно застонать, завыть, завизжать, залаять. Одна гонча заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю. Стор. МПр. 112. Аж гульк! із-за байраку татарва! як заскиглять, мов собаки.