Словарь української мови (1924)/засиротіти
| ◀ засиротити | Словарь української мови З засиротіти |
засисати ▶ |
|
Засироті́ти, ті́ю, єш, гл. Осиротѣть. Дитя ж моє коханеє, чого рано засиротіло? а я молода завдовіла. Чуб. V. 807.
| ◀ засиротити | Словарь української мови Борис Грінченко З засиротіти |
засисати ▶ |
|
Словарь української мови — З
засиротіти
Борис Грінченко
1924
Засироті́ти, ті́ю, єш, гл. Осиротѣть. Дитя ж моє коханеє, чого рано засиротіло? а я молода завдовіла. Чуб. V. 807.