Словарь української мови (1924)/засвічуватися

by Борис Грінченко

◀ засвічувати

Словарь української мови Борис Грінченко З засвічуватися

засвоїти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Засві́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. засвіти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? КС. 1883. II. 371. Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. МВ. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. Г. Барв. 10. Каганці́ в о́чах засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались. Ном. № 3982.