Словарь української мови (1924)/засвоювати
| ◀ засвоїти | Словарь української мови З засвоювати |
засвяткувати ▶ |
|
Засво́ювати, во́юю, єш, сов. в. засвої́ти, вою́, ї́ш, гл. Присваивать, присвоить. Велику материзну мала, а з тим добра вона не знала… Брат все, що лучче, засвоїв. Мкр. Г. 18.