Словарь української мови (1924)/засватати

by Борис Грінченко

◀ засваритися

Словарь української мови Борис Грінченко З засватати

засвататися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Засва́тати, таю, єш, гл. Посватать. Того ж дня, як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину. МВ. II. 132. А кого за тебе засватаєм? Грин. I. 205. Прийшов Євхимка, заплакав: „хтось мою Марійку засватав“. Чуб. III. 207.