Словарь української мови (1924)/засаджувати
| ◀ засадець | Словарь української мови З засаджувати |
засадистий ▶ |
|
Заса́джувати, джую, єш, сов. в. засади́ти, джу́, диш, гл. 1) Засаживать, засадить. Кукол наробили, куток засадили. Макс. (1849), 104. 2) Засаживать, засадить (огородъ, садъ и пр.). 3) Засаживать, засадить, посадить, заключать, заключить. Засадили у темну темницю. Чуб. V. 396. 4) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Ніж в черево і засадив. Котл. Ен. III. 23. Засадило руку та й витягло гадюку. Гліб. 56.