Словарь української мови (1924)/запіячити
| ◀ запішва | Словарь української мови З запіячити |
запко ▶ |
|
Запія́чити, чу, чиш, гл. Запить, запьянствовать. Я не загуляю, не запіячу, не засплюсь. Г. Барв. 193.
| ◀ запішва | Словарь української мови Борис Грінченко З запіячити |
запко ▶ |
|
Словарь української мови — З
запіячити
Борис Грінченко
1924
Запія́чити, чу, чиш, гл. Запить, запьянствовать. Я не загуляю, не запіячу, не засплюсь. Г. Барв. 193.