Словарь української мови (1924)/запічок

by Борис Грінченко

◀ запічний

Словарь української мови Борис Грінченко З запічок

запішва ▶

Берлін: Українське слово, 1924

За́пічок, чка, м. Мѣсто на печи (гдѣ лежатъ). Чуб. VII. 384. Вас. 194. МУЕ. I. 89. Сидить собі баба на запічку. Чуб. V. 150. Такий убогий, що й кошеняти нічим з запічка виманити. Ном. № 13496.