Словарь української мови (1924)/запіратися
| ◀ запірати | Словарь української мови З запіратися |
запісоч ▶ |
|
Запіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. запе́ртися, пру́ся, ре́шся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла. Шевч. 174.