Словарь української мови (1924)/запізвати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запізвати
Берлін: Українське слово, 1924

Запізва́ти, зву́, веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан. Каменец. у.