Словарь української мови (1924)/запузатіти
| ◀ запсувати | Словарь української мови З запузатіти |
запукати ▶ |
|
Запуза́тіти, тію, єш, гл. 1) Отростить брюшко. Скілько не їж, то не забагатієш, а запузатієш. Мнж. 165. 2) Забеременѣть.
| ◀ запсувати | Словарь української мови Борис Грінченко З запузатіти |
запукати ▶ |
|
Словарь української мови — З
запузатіти
Борис Грінченко
1924
Запуза́тіти, тію, єш, гл. 1) Отростить брюшко. Скілько не їж, то не забагатієш, а запузатієш. Мнж. 165. 2) Забеременѣть.