Словарь української мови (1924)/запрячи
◀ запрятка | Словарь української мови З запрячи |
запсувати ▶ |
|
Запрячи́, ряжу́, же́ш, гл. = Запрягти. Желех.
◀ запрятка | Словарь української мови Борис Грінченко З запрячи |
запсувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
запрячи
Борис Грінченко
1924
Запрячи́, ряжу́, же́ш, гл. = Запрягти. Желех.