Словарь української мови (1924)/запрядувати
| ◀ запрядач | Словарь української мови З запрядувати |
запряжка ▶ |
|
Запря́дувати, дую, єш, гл. = Запрядати. По народн. вѣрованіямъ можно запря́дувати доро́гу кому нибудь, т. е. отъ того, что женщина прядетъ, кому-либо не будетъ удачи въ промыслѣ, на который онъ отправляется. Коли стрілець або рибар вибіраєся на ловлю, тоді у хаті не сміє челядина прясти, бо она запрідує єму дорогу. Шух. I. 239.