Словарь української мови (1924)/запряганий
| ◀ запручувати | Словарь української мови З запряганий |
запрягати ▶ |
|
Запря́ганий, а, е. Бывшій въ упряжи. Не вміє, кажеш, возить: та він уже тричі запряганий. Канев. у.
| ◀ запручувати | Словарь української мови Борис Грінченко З запряганий |
запрягати ▶ |
|
Словарь української мови — З
запряганий
Борис Грінченко
1924
Запря́ганий, а, е. Бывшій въ упряжи. Не вміє, кажеш, возить: та він уже тричі запряганий. Канев. у.