Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запрута
Берлін: Українське слово, 1924

Запру́та, ти, ж. 1) Палка въ плетнѣ. 2) Палка, употребляемая при стягиваніи связаннаго. См. Запручувати 2.