Словарь української мови (1924)/запротивити
| ◀ запротестувати | Словарь української мови З запротивити |
запрохання ▶ |
|
Запроти́вити, влю, виш, гл. Повредить, подѣйствовать вредно. Лік запротивив. Вх. Лем. 416.
| ◀ запротестувати | Словарь української мови Борис Грінченко З запротивити |
запрохання ▶ |
|
Словарь української мови — З
запротивити
Борис Грінченко
1924
Запроти́вити, влю, виш, гл. Повредить, подѣйствовать вредно. Лік запротивив. Вх. Лем. 416.