Словарь української мови (1924)/запопадливий
| ◀ запопадати | Словарь української мови З запопадливий |
запопадний ▶ |
|
Запопа́дливий и запопа́дний, а, е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у.