Словарь української мови (1924)/запомагати

by Борис Грінченко

◀ запомагання

Словарь української мови Борис Грінченко З запомагати

запомагач ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запомага́ти, га́ю, єш, сов. в. запомогти́, можу́, жеш, гл. Помогать, помочь, поддерживать, поддержать, давать, дать помощь. Я запоміг їх худобою, землею. НВолын. у. Запомагав зубожене козацтво. К. ЦН. 173. Вони мене не запоможуть. Ном. №.