Словарь української мови (1924)/запозивати
◀ запозавчора | Словарь української мови З запозивати |
запозиватися ▶ |
|
Запозива́ти, ва́ю, єш, гл. Разорить тяжбами.
◀ запозавчора | Словарь української мови Борис Грінченко З запозивати |
запозиватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
запозивати
Борис Грінченко
1924
Запозива́ти, ва́ю, єш, гл. Разорить тяжбами.