Словарь української мови (1924)/заплітання
| ◀ запліснявіти | Словарь української мови З заплітання |
заплітати ▶ |
|
Запліта́ння, ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
| ◀ запліснявіти | Словарь української мови Борис Грінченко З заплітання |
заплітати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заплітання
Борис Грінченко
1924
Запліта́ння, ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.