Словарь української мови (1924)/запліскувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запліскувати
Берлін: Українське слово, 1924

Заплі́скувати, кую, єш, сов. в. заплеска́ти, щу́, щеш, гл. 1) Прибивать, прибить поверхность почвы дождемъ. 2) Расплющивать, расплюснуть конецъ чего-либо.