Словарь української мови (1924)/заплекатися

by Борис Грінченко

◀ заплатно

Словарь української мови Борис Грінченко З заплекатися

заплентати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запле́катися, каюся, єшся, гл. Забрести, забраться. По глубоких лісах, далеко від людських осель, заплекавсь і заложив собі гайно медвідь. Шух. I. 22. См. Заплентатися.