Словарь української мови (1924)/заплата

by Борис Грінченко

◀ заплакнути

Словарь української мови Борис Грінченко З заплата

заплатити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запла́та, ти, ж. Плата; вознагражденіе. Яка заплата, така й робота. Чуб. I. 283. Хоч у ката, аби заплата. НВолын. у. Роздай робітникам заплату. Єв. Мт. XX. 8. Бо Бог правдивий всіх нас діла знає: як хто заслужить — так заплату дає. Чуб. V. 450.