Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заплава
Берлін: Українське слово, 1924

Запла́ва, ви, ж. 1) Поемный лугъ. Харьк. у. 2) Плавающіе на рѣкѣ въ половодье дрова, камышъ, щепки и пр. Мнж. 180.