Словарь української мови (1924)/запихатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запихатися
Берлін: Українське слово, 1924

Запиха́тися, ха́юся, єшся, сов. в. запха́тися, ха́юся, єшся, гл. 1) Забираться, забраться, влѣзть. Тілько прийшов до світлиці, в кімнату запхався. Чуб. V. 1081. 2) Только не сов. в. Ѣсть съ жадностью. Гризне і закриється кулаком, щоб не всі бачили, як він запихається. Св. Л. 219. Галушкою запихалася. Канев. у.