Словарь української мови (1924)/запитувати
| ◀ запити | Словарь української мови З запитувати |
запитуватися ▶ |
|
Запи́тувати, тую, єш, сов. в. запита́ти, та́ю, єш, гл. Спрашивать, спросить. Прийшли, запитуємо попа — що візьме за вінчання. Г. Барв. 183. Запитай, матінко, усіх нас, де твоє дитятко бувало. Мет. 171.