Словарь української мови (1924)/записка
| ◀ записати | Словарь української мови З записка |
запискотати ▶ |
|
За́писка, ки, ж. 1) Запись. 2) Записка. Присилає Максим козака з запискою до замку. ЗОЮР. I. 244. У гребенщиковъ за́писку писа́ти значитъ проводить по длинѣ гребенки, въ видѣ украшенія, тонкія параллельныя линіи. Вас. 163. Ум. За́писочка. На́, брате коте, тобі отсю записочку: ти в хаті, в сухому сидиш, то й записочка ніколи не помокне. Грин. I. 8.