Словарь української мови (1924)/запилювати

by Борис Грінченко

◀ запильнувати

Словарь української мови Борис Грінченко З запилювати

запина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Запи́лювати, люю, єш, сов. в. запили́ти, лю́, лиш, гл. Запыливать, запылить.

II. Запи́лювати, люю, єш, сов. в. запиля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Приниматься, приняться пилить. 2) Пиливши, сходить, сойти съ намѣченной черты.