Словарь української мови (1924)/запикуватися
| ◀ запикнутися | Словарь української мови З запикуватися |
запилити ▶ |
|
Запи́куватися, куюся, єшся, сов. в. запи́катися, каюся, єшся, гл. Заминаться, замяться въ рѣчи, заикаться, заикнуться. Він став казати та й запикавсь. Черк. у. Вибачайте, будьте ласкаві, що я знехотя… не навмисне… розсипав ваші вишні… промовив Радюк, запикуючись. Левиц. Пов. 200.